Історія Ткача Євгена Івановича

На нього кажуть "Професор”, бо він знає про голубів усе

 Щодня протягом усього життя Євген Ткач приносить маленькі жертви заради своїх улюбленців — голубів

 Єлизавета ІІ, Міхаель Шумахер, Рональд Рейган, Леонід Брежнєв — усіх цих відомих людей об’єднує любов до голубів. Ще граф Орлов, коли вперше побачив "Російських турманів”, не вагаючись, поміняв пару своїх рисаків на двох птахів. Це хобі називають захопленням заможних людей. Елітні екземпляри поштових голубів ціняться на вагу золота, а в Арабських Еміратах за пару голубів можуть заплатити 50 тисяч. То що ж такого особливого є у цих птахах, що люди ладні віддати за них усе? Саме про це я запитала відразу, як познайомилася із відомим тернопільським голубівником, якого знають у багатьох країнах Європи, а у народі називають "Професором”. Так ось, Євген Ткач проживає у Тернополі, а точніше у Кутківцях, куди й переїхав із міста заради тих самих голубів. "Голубівництвом займалися ще мої предки...” Євген Іванович, який займається голубівництвом 55 років, вважає, що в Україні сьогодні дуже мало елітних порід цих птахів, але називає Тернопільщину лідером із розведення декоративних голубів. У 2000 році в Тернополі створили клуб декоративного голубівництва "Кар’єр”, головою якого і є Євген Ткач. — Голубівництвом займалися ще мої предки, — розповідає він. — По лінії матері чотити брати мого діда розводили голубів. У ХІХ столітті це була досить відома козацька родина Гетьманських. Усі вони були військовими, а захоплювалися голубами. Їхня любов передалася мені генетично — через покоління. Я займаюся декоративними птахами, скільки себе пам’ятаю. У моєму житті був чудовий учитель, гарна людина Іван Баган, який навчив мене по-справжньому любити голубів. Він утримував велику голуб’ятню ще за польських часів, та, на жаль, під час Другої світової у неї вцілила бомба. Тому чим би не займався у житті, а я багато років пропрацював на "Ватрі”, завжди любов до голубів була пріоритетною. Довелося із цим змиритися і моїй дружині Ярославі Михайлівні. Діти, за словами Євгена Івановича, на жаль, не успадкували його любові до голубів. Дочка Галина працює у Тернопільській школі №6, а син Анатолій має приватний бізнес. Вони завжди поважали захоплення батька, хоча особливо не підтримували. Скарб, який шукав 40 років Сьогодні у господарстві Євгена Ткача більше 250 декоративних голубів. Особливою його гордістю є "Миколаївські високолітні”. Саме цих голубів він шукав протягом 40-ка років. А два тижні тому його мрія здійснилася і колекція голубів побільшала. — Все ж таки мені вдалося знайти їх, — продовжує він. — Тепер я хочу відродити цю породу "Миколаївських високолітних” голубів в Україні і думаю, що це мені вдасться. У святая святих, — так називає Євген Ткач зимові годівниці, будинку родини Ткачів у Кутківцях мешкає голуб’яча еліта: горді та трохи дикуваті "Кар’єри” із дивовижними наростами на клювах, висота окремих екземплярів цієї породи може сягати навіть 45-ти сантиметрів; кокетливі "Домінікани”; руді, чорні і білі "Бельгійці” та "Миколаївські високолітні”. Потрапили вони сюди із різних країн Європи, а деякі із них живуть тут 12 років. — Ці голуби ніколи не бачили волі, вони створені для того, щоб раділо людське око і прискорено билося серце тієї людини, яка тримає у руках такого диво-птаха, — каже Євген Ткач. — Кожен із них потребує індивідуального догляду, — щеплень, щоденного годування, а інакше пропаде уся селекція. Відданості Євгена Івановича голубам дивується навіть дружина, поряд із якою він живе багато років. — По шість годин щодня висиджує він на тому горищі — на годівницях, усе пильнує їх, — розповідає Ярослава Михайлівна. — Такої відданої людини я ще не бачила, він жертвує чи не найдорожчим - часом та здоров’ям. Іноді сварюся із ним, але що поробиш, тягне мого Євгена до голубів.

http://20minut.ua/Новини-Тернополя/news/4296

http://20minut.ua/Новини-Вінниці/news/158852